≈коном≥ка

ќрган≥зац≥¤ виробництва. ўе до ≥сламськоњ революц≥њ економ≥ка ≤рану носила м≥шаний характер. ƒержавний сектор укр≥пивс¤ в пер≥од економ≥чного росту, ¤кий посл≥дував п≥сл¤ стрибка ц≥н на нафту в чотири рази (1973-1974р.р.), але прицьому усп≥шно функц≥онував ≥ приватний сектор, а ≥ноземний кап≥тал залучавс¤ дл¤ участ≥ в б≥льшост≥ ≥нвестиц≥йних проект≥в. ѕ≥сл¤ –еволюц≥њ 1979 року в держав≥ було нац≥онал≥зовано б≥льш≥сть приватних компан≥й, ¤к≥ займались банк≥вською та страховою д≥¤льн≥стю. ¬одночас послабилась ор≥Їнтац≥¤ економ≥ки на зовн≥шн≥ ринки. —початку ≥сламський режим намагавс¤ обмежити нац≥онал≥зац≥ю основними галуз¤ми обробноњ промисловост≥, а також компан≥¤ми, власники ¤ких сп≥вроб≥тничали з попередн≥м режимом. ѕроте всередин≥ 1980-их рок≥в в руках держави було сконцентровано б≥льше 90% п≥дприЇмств з чисельн≥стю персоналу на кожному з них не менше 100 чолов≥к.  онф≥скована власн≥сть контролювалас¤ двома орган≥зац≥¤ми: ‘онд допомоги обездоленим (Ѕонь¤д мостазаф≥н) ≥ ‘онд мученик≥в (Ѕонь¤д шех≥д). “аким чином зовн≥шн≥ торгов≥ операц≥њ в б≥льш≥й частин≥ контролюютьс¤ державою. ¬ ≤ран≥ визнаЇтьс¤ право на приватну власн≥сть, проте не припин¤ютьс¤ дебати про допустим≥ масштаби ≥ сфери д≥¤льност≥ приватних п≥дприЇмств, ¤к≥ дом≥нують в с≥льському господарств≥, в роздр≥бн≥й торг≥вл≥, транспорт≥ та буд≥вництв≥. ≤сламська  онституц≥¤ декларуЇ необх≥дн≥сть плановоњ економ≥ки. ƒержава регулюЇ майже вс≥ сфери економ≥чноњ д≥¤льност≥: - через р≥чн≥ бюджети; - через участь у виробництв≥ товар≥в та послуг; - через ц≥нову пол≥тику; - через нормуванн¤; - через вид≥ленн¤ сировини; - через контроль за зовн≥шньою торг≥влею.