л≥мат

л≥мат на б≥льш≥й частин≥ ≤рану субтроп≥чний, континентальний, характеризуЇтьс¤ аридн≥стю ≥ р≥зкими коливанн¤ми температур. Ќа побережж≥ ѕерськоњ ≥ ќманськоњ затоки кл≥мат троп≥чний. ƒл¤ вс≥Їњ крањни, за виключенн¤м касп≥йського побережж¤ ≥ прибережноњ низовини на п≥вдн≥, характерн≥ сувор≥ зими. ¬елику к≥льк≥сть опад≥в отримують т≥льки високог≥рн≥ райони «агроса ≥ побережж¤  асп≥йського мор¤. “емператури. Ћ≥то на вс≥й територ≥њ жарке з середн≥ми м≥с¤чними температурами в≥д 270 до 320—. ¬день температура нер≥дко дос¤гаЇ 32-38о—, вноч≥ вона понижуЇтьс¤ до 16-20о—. ¬ище 1500 м над р≥внем мор¤ пов≥тр¤ прогр≥ваЇтьс¤ значно слабше. Ќайб≥льш виражена р≥зниц¤ в терм≥чному режим≥ м≥ж п≥вн≥чною ≥ п≥вденною частинами крањни зимою. Ќа п≥вноч≥, за виключенн¤м прикасп≥йськоњ полоси, зими холодн≥ ≥ сн≥жн≥, на п≥вдн≥ вони мТ¤к≥ ≥ тепл≥. —ередн≥ с≥чнев≥ температури складають в “егеран≥ 2о—, “ебр≥з≥ 8о—, јхваз≥ 12о—, Ў≥раз≥ 9о—, ƒжаск≥ 19о—, Ѕ≥хар≥ 19о—. Ќ≥чн≥ заморозки в≥дм≥чен≥ на вс≥й територ≥њ ≤рану п≥вн≥чн≥ше 27о пн. ш. јбсолютний м≥н≥мум температури заф≥ксовано в “ебр≥з≥ (-28о—). Ќа п≥вдн≥ денн≥ температури взимку зм≥нюютьс¤ в≥д пом≥рних до теплих, а вноч≥ понижуютьс¤ на 11-14о. ќпади. Ѕ≥льша частина територ≥њ ≤рану недостатньо зволожена. як правило, л≥том дощ≥ не випадають прот¤гом 2-3 м≥с¤ц≥в, а в окрем≥ роки Ц прот¤гом 7 м≥с¤ц≥в п≥др¤д. ¬иключенн¤ становл¤ть високог≥рн≥ райони ѕ≥вн≥чного «агросу, нав≥тр¤н≥ схили ≈льбурса, г≥р ≤ранського јзербайджану ≥ узбережж¤  асп≥йського мор¤, котр≥ отримують 650-1500 мм опад≥в в р≥к, причому њх сума р≥зко скорочуЇтьс¤ на п≥дв≥тр¤них схилах ≥ в п≥вденно-сх≥дному напр¤мку. –≥чна норма опад≥в в “егеран≥ 250 мм, ћешхед≥ 280 мм, ≤сфаган≥ 130 мм, ƒжаск≥ 130 мм, «ахедан≥ 100 мм. ¬они випадають переважно в холодний сезон Ц з листопада по березень. ¬зимку на п≥вноч≥ ≤рану ≥ на високог≥рТ¤х на п≥вдн≥ опади випадають переважно у вигл¤д≥ сн≥гу. ¬ ≈льбурс≥ ≥ «агрос≥ вище 1200 м над р≥внем мор¤ сн≥г лежить прот¤гом 4-5 м≥с¤ц≥в, а в найб≥льш захищених м≥сц¤х збер≥гаЇтьс¤ до червн¤. ¬ “егеран≥ потужн≥сть сн≥гового покриву, ¤кий тримаЇтьс¤ на прот¤з≥ 2-3 тижн≥в, складаЇ близько 0,5 м. —н≥г в≥д≥граЇ важливу роль в економ≥чному житт≥ крањни. …ого пов≥льне таненн¤ дозвол¤Ї поповнити запаси води, що необх≥дн≥ дл¤ зрошенн¤. ¬ п≥вденн≥й частин≥ ≤рану випадають головним чином р≥дк≥ опади, ¤к правило у вигл¤д≥ сильних злив, прот¤гом 6-30 дн≥в взимку. ¬одн≥ ресурси. «апаси поверхневих ≥ п≥дземних вод залежать в≥д к≥лькост≥ опад≥в ≥ тому зосереджен≥ в п≥вн≥чн≥й частин≥ «агросу, в горах ≈льбурса ≥ ≤ранського јзербайджану. ƒл¤ внутр≥шн≥х плоског≥рь п≥вденоњ частини «агросу, ћакрана ≥ —х≥дно-≥ранських г≥р характерн≥ небагаточисельн≥ тимчасов≥ водотоки. ¬ напр¤мку на п≥вдень п≥дземн≥ води стають солонуватими ≥ непридатними дл¤ використанн¤.